Часом батькам складно навчити дитину допомагати з прибиранням або прибрати за собою самостійно. Виникають суперечки й зрештою батьки вирішують прибирати самі. Однак для дітей важливо навчитися прибирати вже з дошкільного віку. Адже під час прибирання дитина опановує комплекс навичок, що знадобляться їй у дорослому житті. Наприклад, відчувати відповідальність за свій простір; навчитися самостійності, планування та організації; навчитися доглядати за своїми речами, підтримувати порядок, дотримуватися правил тощо.
Під час прибирання разом із батьками діти вчаться співпрацювати, розподіляти обов’язки та взаємодіяти з іншими. Це формує в дошкільників соціальні навички й позитивне ставлення до роботи. Пропонуємо кілька рекомендацій, як організувати спільне прибирання батьків і дітей без суперечок та навіть із задоволенням.
Взаємодійте із дитиною
Попросіть про допомогу. Якомога раніше залучайте дитину до прибирання. Діти люблять повторювати дії дорослих, а особливо допомагати їм. Давайте дитині доручення, які вона може виконати: «Допоможи мені прибрати іграшки», «Зможеш скласти рушнички на цій полиці?». Запропонуйте дитині використати «клінінгові засоби»: швабру, губки, пилосос тощо. Покажіть, як ними користуватися.
Дайте вибір. Коли ви спонукаєте дитину до прибирання, запропонуйте їй з кількох варіантів вибрати, що робити. Наприклад: «У твоїй кімнаті треба прибрати. Ти спочатку складеш у коробку Lego чи наведеш лад на столі?», «Кожен прибиратиме свою частину кімнати чи усе приберемо разом?».
Запропонуйте приклад поведінки. Не кричіть та не залякуйте дитину, а запропонуйте зрозумілий приклад поведінки. Підкажіть, як ви хотіли б, щоб вона поводилася. Наприклад, скажіть: «Ти пролила воду. Витри, будь ласка. Пам’ятаєш, де ганчірка?» замість «Прибирай зараз же!»; «Я впевнена, ти зможеш швидко прибрати деталі конструктора з підлоги до того, як почнеться твоя улюблена телепередача» замість «Не прибереш — без планшета до завтра».
Влаштуйте змагання. Діти люблять змагатися та перемагати. Скажіть: «А я швидше приберу зі столу на кухні, ніж ти складеш іграшки в коробку!» або «Закладемося, що ти не прибереш олівці за той час, поки я рахуватиму до двадцяти? Один, два…».
Підтримуйте дії дитини. Для того щоб дитина пишалася своїми діями, не залишайте їх без уваги. Так вона зрозуміє, що прибирання — гарна модель поведінки, і хотітиме чистоти та порядку.
Хваліть дитину. Коли ви побачили, що дитина щось прибрала чи поклала на місце, одразу озвучте її дії та похваліть. Наприклад, скажіть: «Ти відніс свою тарілку, як добре», «Ти молодець, витерла стіл після малювання», «Поскладала книги на полицю без нагадувань, чудово!».
Говоріть про прогрес. Поки прибирання триває, підкреслюйте прогрес, а не недоліки дій дитини. Скажіть їй: «Я бачу, фарби вже на місці», «Ти багато іграшок розклала на місця!», «Овва, ти вже прибрала конструктор». Утримуйтеся від фраз «Прибирай швидко!» або «Я зараз це викину!», адже дитина може відреагувати гнівом: «Відчепися!», «Ну і викидай», «Сама прибирай!».
Висловлюйте задоволення від чистоти. Скажіть, що раді бачити чисту кімнату після прибирання, як вам подобається працьовитість та охайність дитини тощо.
Використовуйте елементи гри, зокрема квесту. Наприклад, підготуйте оголошення, покажчики, записки, що закликатимуть дитину до прибирання. Також у пригоді стануть шпаргалки, що й де має лежати. Намалюйте їх, якщо дитина ще не вміє читати. Відтак за потреби влаштуйте мініквест «Знайди потрібне місце для предмета». Закликайте до прибирання голосом казкового героя чи вигаданого персонажа: «Гей, месники, до прибирання»,«Я, свинка Пеппа, прийшла сюди, бо тут так брудно, як у моїй улюбленій калюжі! Нумо прибирати разом!». Заговоріть голосом «зловтішного персонажа», який вважає, що дитина не впорається із прибиранням. Попросіть прибрати від імені коробки з іграшками або цілої кімнати: «Мені так набридло, що ніхто не бачить, яка я гарна! Я така брудна! Мені потрібен хтось, хто прибере мене!»
Журнал «Вихователь-методист дошкільного закладу», №1, 2024